1 , 2
Найдено совпадений - 3525 за 0.00 сек.
 1771. Дипломний проект - П'ятиповерховий торгівельний центр роздрібної торгівлі у м. Кривий Ріг | AutoCad
РОЗДІЛ 1. ПОРІВНЯННЯ ВАРІАНТІВ
1. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВАРІАНТУ КОНСТРУКТИВНОГО РІШЕННЯ ОБ’ЄКТУ.
1.1 Загальні дані.
1.2 Характеристики варіантів.
РОЗДІЛ 2. АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНИЙ
2.1 Вихідні дані для проектування
2.2 Опис технологічного процесу
2.3. Опис генерального плану
2.4. Об’ємно - планувальні рішення
2.5 Конструктивне рішення будівлі та її елементів
2.6 Розрахунок природнього освітлення
2.7 Зовнішнє оздоблення
2.8 Внутрішнє оздоблення.
РОЗДІЛ 3. РОЗРАХУНКОВО-КОНСТРУКТИВНИЙ
3.1 Розрахунок попередньо-напруженої багатопустотної панелі перекриття
3.2 Розрахунок ригеля.
3.3 Розрахунок сходинкової площадки.
3.4 Розрахунок колони середнього ряду
РОЗДІЛ 4. ФУНДАМЕНТИ
4.1 Вихідні дані для проектування фундаменту.
4.2 Визначення глибини закладання фундаменту.
4.3 Визначення розмірів підошви фундаменту
4.4 Розрахунок осідання фундаменту
4.5 Визначення геометричних розмірів фундаменту
4.6 Розрахунок фундаменту на продавлювання
4.7 Визначення площі перерізу арматури плитної частини фундаменту
4.8 Розрахунок поздовжнього армування підколонника
4.9 Розрахунок поперечної арматури підколонника.
4.10 Розрахунок підколонника на зминання під торцем колони
РОЗДІЛ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ
5.2 Проектування календарного графіку
5.3 Будівельний генеральний план
РОЗДІЛ 6. ЕКОНОМІКА
РОЗДІЛ 7. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
РОЗДІЛ 8. ОХОРОНА ПРАЦІ
РОЗДІЛ 9. ЕКОЛОГІЯ
Вихідні дані для проектування
Характеристика району будівництва:
- район будівництва м. Кривий Ріг, Дніпропетровської обл.
- снігове нормативне навантаження -1,11 кПа.
- глибина промерзання 0,9 м.
- середньорічна швидкість вітру в районі м. Кривий Ріг складає -5,0 м/с.
- грунтові води знаходяться на глибині - 4,9 м.
- грунти переважно суглинки
- рельєф місцевості спокійний з ухилом у північному напрямку
Будівля за функціональним призначенням торгівельна. Будівля має п’ять поверхів та технічний поверх.
Будівля призначена для зберігання товарів роздрібної торгівлі та їх продажу.
Будівля має торгівельну площу 599 м2 на кожному поверсі, що складається з торгівельної зали або окремих торгівельних магазинів, та допоміжні приміщеня для обслуговуючого персоналу та складські приміщення.
Підвіз товарів здійснюється автотранспортом з двох сторін будівлі. Подача товарів на збереження виконується ліфтом та міні розвантажувальною автомобільною технікою на гумовому ходу.
Для обслуговуючого персоналу зайнятого в торгівельній частині передбачені побутові приміщення. Загальна кількість працівників зайнятих в торгівельній частині будівлі – 256 чоловік.
Запроектована будівля по площі приміщень, кількості працівників і товарообігу відноситься до великих магазинів.
Відповідно до технологічного процесу запроектовано слідуючі основні групи приміщень – адміністративні, основні робочі, службові, допоміжні .
Проектуєма будівля має П-образну форму в плані, з розмірами в плані 24х35м. Висота поверхів 3,3 м.
При розробці обє’мно-планувального рішення були враховані наступні вимоги:
- забеспечення технологічного процесу
- забеспечення природнього освітлення
- забеспечення зручностей для працюючого персоналу.
Об’ємно-планувальне рішення спеціалізованого магазина непродовольчих товарів розділено на наступні групи:
- торговельні приміщення, 599 м2;
- підсобні приміщення, 56 м2;
- господарсько-побутові приміщення, 46 м2;
- технічні приміщення, 20 м2.
Для зв’язку між поверхами запроектовані сходи, що розташовуються по краях будівлі. Ухил маршів прийнято відповідно нормативним 1:2.
Шляхи евакуації завширшки від 1,4 до 2 метрів що відповідає існуючим будівельним нормам - ДБН В.1.1-7-2002 “Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва” Ступінь вогнестійкості - 2.
Будівля запроектована з використанням збірного залізобетонного каркасу. Сітка колон прийнята з кроком 6 х 7 м.
Дата добавления: 06.08.2012
|
|
 1772. Курсовий проект - Пересувний баштовий кран із поворотною баштою та горизонтальною стрілою | Компас
ВСТУП
1 Загальний розрахунок баштового крану та його механізмів
1.1 Визначення розмірів основних частин крана
1.2 Визначення маси крана та мас окремих його елементів
1.3. Визначення координат центра маси крана та утримуючих моментів (без урахування сил вітру й інерції)
1.4. Визначення вантажної та масової характеристики крана
1.5. Загальний розрахунок механізму підйому вантажу
1.6 Розрахунок механізму повороту крана
1.7 Розрахунок механізму пересування крана
ЛІТЕРАТУРА
Вихідні дані:
1485; вантажний момент М = 7100 кН•м;
1485; вантажопідйомність максимальна Q = 560 кН;
1485; виліт:
1485; максимальний Lmax = 36 м;
1485; мінімальний Lmin = 12,6 м;
1485; швидкість пересування крана Vк = 0,5 м/с;
1485; підйому вантажу Vп = 0,48 м/с;
1485; зміни вильоту Vв = 0,2 м/с;
1485; повороту 1559; = 0,032 c-1;
1485; висота підйому при максимальному вильоті Н = 40 м;
1485; глибина опускання h=7,1 м;
1485; режим роботи 3М.
Дата добавления: 18.08.2012
|
 1773. ВК Реконструкция детского сада | AutoCad
16 для холодного водоснабжения.
Приготовление горячей воды осуществляется в электроводонагревателях.
Внутренние сети горячего водоснабжения запроектированы из полипропиленовых труб "Экопластик" PN-16 для горячего водоснабжения.
Стояки и трубопроводы водоснабжения в местах пересечения с перекрытием, стенами и перегородками заключаются в гильзы из стали.
Проектом предусмотрен отвод сточных вод от санитарных приборов детского сада в существующие собственные выпуски сети канализаии здания .
Грунтовые условия площадки - непросадочные.
Точка подключения - существующие колодцы №1, №2,№3,№4,№5,№6,№7,№8,№9.
Внутренняя канализационная сеть монтируется из пластмассовых канализационных труб из НПВХ на резиновых уплотнительных кольцах с прокладкой их над полом.
Отвод атмосферных осадков с кровли решается системой наружных водостоков.
Вытяжные вентиляционные стояки выводятся выше кровли на 0.5 м.
Общие данные.
План подвала
Блок А. План помещений 1-го этажа
Блок А. План помещений 1-го этажа
Блок Б. План помещений 1-го этажа
Блок Б. План помещений 1-го этажа
Схема Ст.В1-1, Ст.В1-3 Ст.Т3-1, Ст.Т3-3
Схема Ст.В1-4, Ст.В1-5 Ст.Т3-4, Ст.Т3-5
Схема Ст.В1-6, Ст.В1-7 Ст.Т3-6
Схема Ст.В1-8, Ст.В1-10, Ст.В1-11 Ст.Т3-7
Схема Ст.В1-9, Ст.В1-12, Ст.В1-16
Схема Ст.В1-13, Ст.В1-14, Ст.В1-15
Схема В1 подвала
Схема Ст.К1-1, Ст.К1-5
Схема Ст.К1-3, Ст.К1-4
Схема Ст.К1-6, Ст.К1-7
Схема Ст.К1-9, Ст.К1-10, Ст.К1-11, Ст.К1-12
Схема Ст.К1-8, схема К3
Схема Ст.К1-13
Схема Ст.К1-13
Генплан с перекладываемой канализацией
Дата добавления: 26.08.2012
|
1774. АС ТХ АТХ КМ ОВ ВК НВК ЭМ Строительство водопроводной сети в Донецкой области | AutoCad
Исходные данные.
Генеральный план.
Технологическая часть.
Отопление и вентиляция.
Водоснабжение и канализация.
Электротехническая часть.
Автоматизация технологических процессов
Архитектурно-строительная часть
Организация строительства
Энергосберегающие мероприятия.
Технико-экономические показатели.
Оценка воздействия на окружающую среду.
Стальная водонапорная башня V=50 м3.
Стальная водонапорная башня высотой H=21м и диаметром 3,0м представляет собой сварную металлоконструкцию из листа Вст.3сп5 толщ.10мм, оборудованную наружной вертикальной металлической лестницей и площадками для обслуживания .
Наружная поверхность башни теплоизолирована плитами минераловатными толщ.60мм с покрытием оцинкованным профнастилом ТП20С-0,7мм.
Фундамент под башню выполнен из монолитного железобетона.
Башня оборудована переливным трубопроводом Ду80 для удаления переливной воды на поверхность грунта через гидрозатвор. Слив воды для проведения ремонтов предусматривается в проектируемом колодце 1/В1 через пожарный гидрант Ду100.
Наружная поверхность емкости башни покрывается эмалью ХВ-124 в 2слоя по слою грунта ХС-010. Внутренняя поверхность емкости башни покрывается железным суриком на олифе за 3 раза.
Сооружение водоподготовки.
Здание (степень огнестойкости –IIIа ) одноэтажное размерами в плане по осям 6,0м х 4,0м. Высота помещения -3,3м (в наиболее высокой точке). Каркас здания металлический с шагом рам -2м. Стеновое ограждение – профнастил ТП-20С-0,7 по прогонам фахверка. Утепление стен и кровли - плиты минераловатные толщиной 140мм. Здание оборудовано двустворчатыми дверями (1шт.), открывающимися оконными блоками (3 шт.). Кровля двускатная из профнастила ТП-20С-0,7 по металлическим прогонам. Вокруг здания выполнена бетонная отмостка шириной 1м.
Фундаменты – монолитные столбчатые железобетонные с установкой по ним сборных ж/б фундаментных балок.
Отделка наружных стен выполняется из окрашенного профнастила светлых тонов по металлическому каркасу.
Дата добавления: 30.08.2012
|
1775. Робочий орган роторного типу | Компас
Існує багато видів земляних робіт, на яких використання традиційних машин – екскаваторів, бульдозерів і скреперів – недоцільне. До них належить розробка міцних, мерзлих та обводнилих ґрунтів, виконання траншей та щілин, прокладання ліній комунікацій, тощо. Хоч об’єми їх відносно невеликі, вартість їх чимала. Наприклад, прокладання 1км ліній зв’язку в гірських умовах і міцних ґрунтах в 15...18 разів дорожче ніж у звичайних умовах – на рівнинах і в слабких ґрунтах.
Для виконання великих об’ємів земляних робіт створюються нові машини із збільшеною потужністю, раціональні системи машин, машини для виконання робіт на мерзлоті, в гірських умовах та удосконалюються існуючі машини. Ведеться пошук не тільки нових видів машин, але і нових методів розробки ґрунтів. Отримують розповсюдження землерийні машини спеціального призначення, які основані на використанні вибухових, гідравлічних, хімічних засобів руйнування ґрунтів і порід.
Таким чином, машини для спеціальних будівельних робіт складають галузь техніки, яка розвивається динамічно, де з’являється багато нових конструкцій машин та засобів розробки ґрунту. Тому тема індивідуальної роботи є актуальною, дозволяє познайомитись із цими цікавими машинами та методами розрахунку їх параметрів.
Роторні робочі органи мають наступні переваги над іншими робочими органами: низька металоємність бо відсутній великий коефіціент використання робочого органу; великий крутний момент при малих частотах обертання; збільшена швидкість різання, що призводить до динамічних умов руйнування грунту.
1. Обґрунтування конструкції робочого обладнання і робочого органа
Традиційна схема ґрунторуйнуючих машин характеризується тим, що енергія від двигуна – М (див. рис. 1) передається на робочий орган РО за допомогою передаточного – ПМ, напірного – НМ, ходового – ХМ, тягового – ТМ механізмів із різних сполучень.
Така схема передачі енергії від двигуна до робочого органу призводить до значних втрат енергії в трансмісіях цих механізмів і зниженню ККД машин. Необхідність підвищення робочих навантажень і продуктивності зумовлює збільшення маси машини і потужності встановлених на них двигунів, а ці показники не можуть зростати безкінечно.
Перелічених недоліків позбавлені машини, які забезпечують збільшення механічного і немеханічного впливу на середовище робочими органами з відносно невеликою масою, але з окремим спеціальним приводом чи за допомогою активного середовища – газу, води, лазерного випромінювання тощо. Машини з робочими органами ударної, вібраційної, швидкісної, газової, лазерної дії чи їх сполучень одержують усе більше поширення в зв’язку з можливістю створення великих робочих навантажень і швидкостей при значному зменшенні маси машини, а також можливістю збільшення корисної потужності двигунів без зростання розмірів машин. Такі машини і робочі органи відносяться до динамічних.
У машинах з динамічними робочими органами енергія руйнування передається на робочий орган від кількох джерел (М1, М2,...,Мn), див. рис. 1.2: двигуна (чи двигунів) робочого органа, що виконують роботу руйнування робочого середовища, і двигуна переміщення робочого органа. Розміщення джерела енергії безпосередньо на робочому органі дозволяє зменшити її витрати за рахунок виключення із системи енергії, необхідної для переміщення маси несучої конструкції (платформи, стріли, рукоятки, тощо). Динамічний орган є рухливим відносно машини чи її частини. Це дозволяє одержати на робочому органі значно більші зусилля і швидкості, ніж на традиційних машинах, знизити масу машин, підвищити ККД і продуктивність.
Найбільш розповсюджений механічний контактний спосіб руйнування ґрунту. Динамічні робочі органи можуть мати незалежний (з вільно- падаючим вантажем, вібраційний, ударний, швидкісний, вибуховий віброударний тощо) є найбільш ефективним. Енергія руйнування передається від двигуна (чи кількох двигунів) безпосередньо на робочий орган і далі на робоче середовище. Ефективність процесу в цьому випадку не залежить від тягового чи напірного зусилля.
Залежний привод динамічних робочих органів буває пружинним, гідравлічним, пневматичним чи їх сполученням. В ньому ефективність процесу залежить від сили опору робочого середовища руйнуванню. За рахунок цього опору пружній елемент накопичує енергію, яка під час сколювання елемента середовища передається на робочий орган і забезпечує додаткове зусилля руйнування. Пружній елемент встановлюється між напірним, ходовим чи тяговим механізмами і робочим органом. В цьому випадку зусилля руйнування залежить від тягового чи напірного зусилля машини.
Робочий процес машини з динамічними робочими органами відбувається шляхом окремих ударів, серії ударів, вібрації, швидкісного працювання робочого органа в масиві, а також різання з високою швидкістю.
На основі теорії динамічного руйнування робочих середовищ в КНІБА розроблені нові принципи роботи землерийної техніки, які дозволили створити перші зразки машин з великою питомою продуктивністю (18...20)м3/кВт.год і зменшеною масою.
Основні з цих принципів формуються наступним чином.
1. Формування орієнтовочних високих швидкостей навантаження. Це забезпечує збільшення продуктивності машин, зменшення їх металоємкості та зниження енергоємності руйнування ґрунту.
2. Перерозподіл енергетичного потоку. Робочий орган повинен мати свій двигун, а не одержувати енергію від головного двигуна машини через передачу (трансмісію) з низьким ККД.
3. Формування перед робочим органом ослаблених зон, які створюються за рахунок накопичення стомлюючих деформацій при багатоциклічних навантаженнях.
4. Руйнування ґрунту способом відривання для зменшення енергоємності процесу.
5. Зменшення енергоємності руйнування ґрунту за рахунок відрізання елемента забою без його повного руйнування.
6. Поєднання в одному робочому органі функцій руйнування ґрунту і його транспортування.
7. Зменшення енергоємності руйнування за рахунок обвалення ґрунту.
Начипне устаткування працює наступним чином. При одночасному переміщенні базової машини і обертанні робочого органа відбувається руйнування ґрунту внаслідок різання і втаклюючих деформацій та одночасного викидання ґрунту транспортуючими елементами. Для зміни ширини траншеї передбачена можливість повороту робочого органа в горизонтальній площині.
2.Загальні розрахунки робочого обладнання
2.1. Вихідні данні
Відповідно до завдання на індивідуальну роботу ( < 1 ], табл. 6.1, варіант 15) вихідні дані наведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1. Вихідні дані до індивідуального завдання
Параметр Значення
Продуктивність устаткування – П, м.п./год 520
Межа динамічної міцності на стиснення грунта - s, МПа 0,13
Відносна динамічна деформація грунта - e 0,01
Щільність грунта - r, кг/м3 1590
Динамічний модуль пружності грунта – Е, МПа 13
Коефіцієнт Пуассона грунта - m 0,28
Швидкість взаємодії різальних елементів робочого органа з грунтом – V, м/с 16
Діаметр робочого органу – D, м 2,0
Глибина траншеї – Н,м 1,6
Ширина траншеї – В,м 0,6
Ширина робочого органу - В ,м
0,4
Кут різання - d, град 45
2.2. Розрахунок параметрів
Кут повороту робочого органа - b у горизонтальній площині відносно подовжньої осьової площини базової машини (див. рис. 2.1-2.2) визначаємо за формулою:
Дата добавления: 05.09.2012
|
1776. Курсовий проект - Двоступінчастий циліндричний редуктор | AutoCad
1. Визначення силових та кінематичних параметрів приводу
1.1. Розрахунок потужності та вибір електродвигуна
1.2.Визначення зусиль в канаті, діаметра канату та діаметра барабана
1.3.Визначення передаточних чисел 1-го та 2-го ступенів редуктора, частот обертання та обертових моментів на валах редуктора
1.4. Визначення параметрів барабана і розрахунок його на міцність, вибір гака
1.5.Розрахунок параметрів та вибір гальма і муфт на вхідному та вихідному валах редуктора
2.Розрахунок зубчастих передач
2.1. Перший ступінь
2.1.1. Проектний розрахунок зубчастої передачі
2.1.2.Розрахунок зубців на контактну витривалість (тільки для прямозубої передачі)
2.2. Другий ступінь
2.2.1. Проектний розрахунок зубчастої передачі
2.2.2. Розрахунок зубців на контактну витривалість (тільки для прямозубої передачі)
3. Розрахунок валів редуктора
3.1. Розрахунок проміжного вала
3.1.1. Побудова конструктивної схеми вала та визначення зусиль в зачепленнях зубчастих передач
3.1.2. Розрахунок реакцій на опорах вала та побудова епюр згинальних, сумарного, обертового та зведеного моментів
3.2. Визначення конструктивних параметрів ведучого та веденого валів редуктора
4. Розрахунок підшипників кочення валів редуктора
4.1. Розрахунок підшипників проміжного валу
4.2. Визначення параметрів та типорозміру підшипників ведучого та веденого валів
5. Розрахунок шпонкових з'єднань
6. Коротка характеристика редуктора (компонувальні розміри, змащування (тип оливи та її об'єм), забезпечення герметичності рухомих та нерухомих з'єднань, транспортування редуктора)
Список використаної літератури
Специфікації
Коротка характеристика редуктора
Тип редуктора та його компонувальні розміри
Тип редуктора – двоступінчастий циліндричний редуктор*.
Компонувальні розміри :
довжина 734 мм ;
ширина 422 мм ;
висота 406 мм.
Змащування
Зубчасті колеса змащуються занурюванням їх у мастило. Тип мастила – ИРП – 150, об’єм мастила – 5л.
Підшипники змащуються за рахунок розбризкування мастила, яке знаходиться в корпусі редуктора.
Мастило заливають через оглядову кришку люка, в якій передбачена ручка – віддушина.
Для зливу мастила передбачена зливна пробка.
Контроль рівня мастила здійснюється за допомогою масловказівника.
Забезпечення герметичності
Герметичність рухомих та нерухомих з'єднань забезпечується за допомогою прокладок та гумових армованих манжет.
Транспортування редуктора
Для підйому та транспортування редуктора на його корпусі передбачені провушини.
Дата добавления: 11.09.2012
|
1777. Курсовий проект - Розрахунок баштового крана КБ-301 | Компас
Вступ
1. Розрахунок геометричних параметрів баштового крана
2. Розрахунок вагових параметрів баштового крана
3. Розрахунок вантажної характеристики
4. Розрахунок механізму підйому
4.1. Вибір кінематичної схеми механізму підйому, схеми вантажного поліспаста і визначення максимального зусилля у вантажному канаті
4.2. Вибір вантажного каната
4.3. Вибір блоків
4.4. Розрахунок гакової підвіски
4.4.1. Вибір гака
4.4.2. Вибір упорного підшипника для гака
4.4.3. Розрахунок траверси
4.4.4. Розрахунок вісі блоків
4.4.5. Вибір і розрахунок підшипників для блоків
4.4.6. Розрахунок бокових стінок
4.5. Розрахунок вузлу барабана вантажної лебідки
4.5.1. Розрахунок діаметра, канатоємкості і довжини барабана
4.5.2. Розрахунок барабана на міцність
4.5.3. Розрахунок вісі барабана
4.5.4. Вибір підшипників вісі барабана
4.6. Статичний розрахунок механізму підйому
4.7. Динамічний розрахунок механізму підйому
4.8. Вибір гальма механізму підйому
5. Розрахунок механізму пересування
5.1. Вибір ходових коліс
5.2. Статичний розрахунок механізму пересування
5.3. Динамічний розрахунок механізму пересування
5.4. Вибір гальма механізму пересування
5.5. Визначення коефіцієнта запасу зчеплення ходових коліс з рейками
6. Розрахунок механізму повороту
6.1. Вибір опорно-поворотного кола
6.2. Статичний розрахунок механізму обертання
6.3. Динамічний розрахунок механізму обертання
6.4. Вибір гальма механізму обертання
7. Розрахунок механізму зміни вильоту баштового з підйомною стрілою
7.1. Статичний розрахунок механізму зміни вильоту
7.2. Динамічний розрахунок механізму зміни вильоту
7.3. Вибір гальма механізму зміни вильоту
8. Розрахунок стійкості баштового крана
8.1. Розрахунок вантажної стійкості
8.2. Розрахунок власної стійкості
Література
До складу баштового крана входять наступні основні вузли: ходова рама, поворотна платформа, башта з оголовком, стріла, вантажний візок (у кранів з балочною стрілою), стріловий поліспаст, , стріловий розгал, вантажний поліспаст, гакова підвіска, монтажна стійка, уніфікована кабіна машиніста, противага, електрообладнання, прибори безпеки, кабельний барабан. Ходова рама складається з кільцевої рами коробчатого перерізу з провушинами, чотирьох поворотних діагонально розташованих флюгерів, які спираються на чотири двохколісні ходові візки, два з яких ведучі і два відомі. На ходовій рамі жорстко закріплений зубчатий вінець опорно- поворотного круга.
На частині опорно-поворотного круга, що обертається, встановлена поворотна платформа, яка складається з кільця коробчатого перерізу, консольної частини і трубчатої стійки, що слугує опорою підкосів башти і монтажної стійки. На консолі поворотної платформи встановлені плити противаги. В центральній частині поворотної платформи розташовані механізм повороту, вантажна та стрілова лебідки, шафи електрообладнання.
При розрахунках кранових механізмів використовуються три основних розрахункових випадки навантажування крана.
Перший випадок (I) враховує середні еквівалентні навантаження робочого стану, які виникають за нормальних умов експлуатації (плавні спуски і гальмування, нормальний стан кранової колії, середній тиск вітру робочого стану). За першим випадком кран і його елементи розраховують на опір втомленості (циклічну міцність), довговічність, знос та нагрівання, а також визначається потужність електродвигунів кранових механізмів.
У другому випадку (II) максимальні навантаження робочого стану виникають при роботі в найважчих умовах експлуатації з номінальним вантажем. Ці навантаження спричинюються максимальним статичним опором, різкими пусками та гальмуванням, максимальною силою вітру робочого стану, поганим станом кранової колії, максимальним нахилом. За другим випадком розраховується міцність і стійкість крана в цілому і окремих його елементів, причому вибирається найнебезпечніша комбінація навантажень у межах їх дійсно можливих сполучень при експлуатації кранів. Максимальні навантаження обмежуються граничними значеннями величин, які виникають при буксуванні ходових коліс, проковзуванні муфт граничного моменту, спрацюванні електричного захисту, зрізі контрольних пальців і т.ін.
Третій випадок (III) враховує навантаження неробочого стану, які виникають за відсутності вантажу і при наявності ураганного вітру, а за деяких умов при зміні температури повітря, снігопаді і обледенінні. За цими навантаженнями перевіряються міцність та стійкість крана в цілому та окремих його елементів. Положення стріли, поворотної частини, вантажного візка приймається найнебезпечнішим, якою не передбачені спеціальні блокувальні пристрої. Окрім трьох основних розрахункових випадків навантаження на кран можуть діяти особливі навантаження: транспортні при перевезенні, монтажні, сейсмічні навантаження, дія вибухової хвилі, удар в буфери. Ці навантаження є основою для перевірки міцності і стійкості крана і його елементів з мінімальними значеннями запасу міцності.
Технічна характеристика
1. Максимальний вантажний момент, кН*м 1000
2. Кратність вантажного поліспасту 2
3. Вантажопідйомність, т
при максимальному вильоті 4,34
максимальна 5
4. Виліт, м
максимальний 23
мінімальний 3,5
5. Висота підйому гака, м
при максимальному вильоті 40
максимальна 40,4
6. Робочі швидкості,
підйому вантажу максимальної маси 0.33
пересування 0.30
7. Час зміни вильоту, с 55
8. Частота обертання поворотної частини, хв 0,7
9. Переріз башти, м 2.66x2.66
10. Переріз стріли, м 1.55x1.55
11. Маса, т
конструктивна 40.9
противаги 21.1
загальна 62
Дата добавления: 13.09.2012
|
1778. АС Реконструкция квартиры с надстройкой мансардного этажа в г. Одесса | AutoCad
До реконструкции (согласно техническому паспорту):
Общая площадь квартиры - 184,7 м²
Жилая площадь - 89,4 м²
Полезная площадь: - 166,8 м²
Количество жилых комнат - 3 шт.
После реконструкции:
Общая площадь квартиры - 291,4 м²
Жилая площадь - 164,4 м²
Полезная площадь: - 241,8 м²
Количество жилых комнат - 5 шт.
Общие данные
Ситуационный план. Генеральный план
План первого уровня
Кладочный план мансардного этажа. Узел 1
План мансардного этажа с маркировкой и оборудованием. Узел 2
Разрез 1-1. Узел 3, 4 Разрез 2-2
Разрез 3-3. Узел 5, 6. Сечение 4-4
Развертка вентканалов. Узел 7
Фасад Б-Л, Фасад И-Б, Фасад 15-23
План кровли
Экспликация полов. Ведомость перемычек
Спецификация столярных изделий
Ведомость отделки помещений
Схема устройства лестницы
План стропильной системы
Разрез 1-1, 2-2. Узел 1
Узел 2
Разрез 1-1, 3-3, 4-4
Узел 4. Разрез 5-5
Схема расстановки металлических стоек. Разрез А-А
Армирование железобетонной балки Бм-1. Раскладка арматуры
Разрез 8-8. Спецификация
Узел А, В. Разрез 6-6, 7-7
Лестничная площадка ЛП-1. Узел А. Разрез 1-1, 2-2. Спецификация
Разрез 9-9
Стропила и кровля. Сводная спецификация
Окно О-1. Разрез 1-1
Дата добавления: 25.09.2012
|
1779. Курсовий проект - Розрахунок трьохкорпусної випарної установки для випарювання розчину NaCl продуктивністю 25 кг/с | AutoCad
Вступ.
1. Короткий опис заданого процесу і фізико-хімічна характеристика речовин, які використовуються в процесі.
2. Порівняльна характеристика аналогічних установок.
3. Вибір речовин, які приймають участь в процесі їх параметри.
4. Опис технологічної схеми.
5. Технологічний розрахунок.
5.1.1. Матеріальний розрахунок
5.1.2. Визначення концентрацій по корпусам
5.1.3. Визначення температур кипіння по корпусам
5.1.4. Розрахунок корисної різниці температур
5.2 Тепловий розрахунок.
5.2.1. Визначення теплових навантажень
5.2.2. Вибір конструктивного матеріалу
5.2.3. Розрахунок коефіцієнтів теплопередачі
5.2.4 Розрахунок корисної різниці температур
6. Конструктивний розрахунок
6.1. Визначення основних розмірів апарата
6.2. Визначення діаметрів штуцерів
7. Гідравлічний розрахунок.
7.1. Розрахунок допоміжного обладнання
8. Механічний розрахунок.
9. Екологічні заходи
10. Висновок.
Список використаної літератури
Завдання
Розрахувати та запроектувати випарну установку з n=3 корпусів для випарювання розчину NaCl від початкової хп(% мас) до кінцевої хк(% мас) концентрації продуктивністю Gп (кг/с).
Вихідні дані:
- від початкової концентрації хп =7% (мас);
- до кінцевої концентрації хк=26% (мас);
- продуктивністю Gп=25 кг/с
- тиск гріючої пари Рг.п=0,55 МПа;
- тиск в барометричному конденсаторі Рб.к.=0,018 МПа;
- розчин надходить в перший корпус нагрітим до температури кипіння;
- початкова температура охолоджуючої води, яка поступає в барометричний конденсатор tв.п=200С.
- температура суміші охолоджуючої води і конденсату, яка виходить з барометричного конденсатора нижче температури конденсації на W10;t=40С.
- температура розчину, який поступає в установку t0=220С.
Тип 2, виконання 2.
Технічна характеристика
1. Апарат призначений для випарювання розчину NaCl з початковою концентрацією 7 % мас.
2. Об'єм апарата номінальний 22,1 м , міжтрубного простору 4,1 м.
3. Продуктивність за вихідним розчином 25 кг/с.
4. Поверхня теплообміну 630 м.
5. Абсолютний тиск в апараті від 0,03 до 0,5 МПа, в міжтрубному просторі від 0,1 до 0,6 МПа.
6. Максимальна температура в трубному просторі до 1401637;С, в міжтрубному до 1581637;С.
7. Середовище в апараті корозійне.
Висновок
У даному випадку розглядався і розраховувався процес випарювання хлориду натрію(розчину). За результатами технологічного та конструктивного розрахунків, ми підібрали випарний апарат з примусовою циркуляцією із співвісною гріючою камерою за ГОСТ-ом 11987-81 з наступними характеристиками:
Площа поверхні теплопередачі – F=630 м2
Діаметр труб – d=38x2 мм;
Довжина труб – l= 6000 мм;
Діаметр гріючої камери – D= 1800 мм (не менше);
Діаметр сепаратора – D1= 4500 мм (не більше);
Діаметр циркуляційної труби – D2= 1000 мм (не більше);
Висота апарата – Н= 26000 мм (не більше);
Маса апарата – М= 69500 кг (не більше);
Вигляд апарату наведений на листі 1.
Окрім цього було підібране допоміжне обладнання, необхідне для проведення процесу випарювання трьохкорпусної випарної установки, а саме: конденсатор, dк=600мм; вакуум насос типу ВВН-25, потужністю на валу 48 кВт і продуктивністю 25м3/хв.
Дата добавления: 30.09.2012
|
1780. Дипломний проект (коледж) - Двоповерховий житловий будинок 16,3 х 15,5 м в Рівненської області | AutoCad
Вступ
1.1 Загальна характеристика запроектованої будівлі
1.2. Генеральний план
1.2.1. Загальні відомості
1.2.2. Горизонтальна і вертикальна прив’язка будівлі
1.2.3. Техніко економічні показники ген плану
1.3. Обє`мно-планувальне вирішення будівлі
1.3.1. Загальні відомості
1.3.2. Техніко економічні показники проекту
1.4. Архітектурно конструктивне вирішення будівлі
1.5. Зовнішнє і внутрішнє опорядження приміщень
1.6. Інженерно технічне обладнання будівлі
2.РОЗРАХУНОК І КОНСТРУЮВАННЯ ЗБІРНОЇ ЗАЛІЗОБЕТОННОЇ ПЛИТИ З КРУГЛИМИ ПУСТОТАМИ 6,0х1,2м
2.1. ВИХІДНІ ДАНІ
2.2. РОЗРАХУНОК ПЛИТИ ЗА ГРАНИЧНИМИ СТАНАМИ ПЕРШОЇ ГРУПИ
2.3. РОЗРАХУНОК МІЦНОСТІ ПЕРЕРІЗІВ, НОРМАЛЬНИХ ДО ПОЗДОВЖНЬОЇ ОСІ
2.4. РОЗРАХУНОК МІЦНОСТІ ПЕРЕРІЗІВ, ПОХИЛИХ ДО ПОЗДОВЖНЬОЇ ОСІ
2.5. РОЗРАХУНОК ПЛИТИ ЗА ГРАНИЧНИМИ СТАНАМИ ДРУГОЇ ГРУПИ
3. Організаційно – технологічний розділ
3.1. Технологічна карта
3.2. Календарний план
3.3. Будгенплан
Згідно Житлових норм проектуємо будівлю з розмірами в плані 16,3 х 15,5м та висотою 9,3м. Будівля має 2 поверхи. Основний технологічний процес відбувається на першому поверсі і на другому.
Планувальна схема будівлі прямокутної та неправильної форми . Будинок 2-поверховий .
Висота поверху 2,7 м.
Всі приміщення, окрім санвузлів , комор та коридорів , мають природне освітлення.Вертикальний комунікаційний зв”язок здійснюється через сходову клітку, а зв”язок між приміщеннями через дверні прорізі.
За конструктивним рішенням приймаємо фундаменти стрічкові СНпр 5-30 за ГОСТ 19804.2-79. Під фундаменти влаштовуємо бетонну підготовку з бетону класу В5 товщиною 100мм. Монолітний фундамент виконуємо з бетону класу В20.
Техніко-економічні показники будівлі
1 Площа забудови, м2... 2288,44
2 Будівельний об’єм, М3 ... 1515,8
3 Робоча площа будинку, М2 ... 76,75
4 Корисна площа, М2 ... 282,4
5 Коефіцієнт К1, %... 0.12
6 Коефіцієнт К2 , %... 31
Дата добавления: 09.10.2012
|
1781. Курсовий проект - Розрахунок черв'ячного редуктора (привод зернового конвеєра) | Компас
Вступ
1.Короткий опис приводу силосного транспортера
1.2.Вибір електродвигуна
1.3.Кінематичні розрахунки
2.1. Розрахунок редуктора
2.2. Розрахунок відкритої передачі
3.Розрахунок і конструювання валів
4.Розрахунок підшипників кочення
5.Вибір розмірів і перевірка шпонкових з’єднань
6.Розміри кріпильних болтів
7.Розміри кришок
8.Змащування зубчастого колеса
9.Розрахунок та перевірка муфти з циліндричними пружинами
Висновок
Список літератури
Короткий опис приводу зернового конвеєра
Редуктор черв‘ячний. Він складається з ведучого черв‘яка, який контактує з веденим колесом, яке кріпиться до тихохідного вала
Електродвигун закріплений на фундаментній платформі за допомогою фундаментних болтів.
Тихохідний вал за допомогою фрикційної муфти з’єднані з приводом машини.
Мащення черв‘ячного одноступінчастого редуктора проводиться за допомогою занурення в мастило колеса і розбризкування мастила на робочі органи деталей.
Початкові дані для розрахунків
Потужність на вихідному валу привода Р=6,1кВт
Кутова швидкість вихідного вала привода рад/с
Термін служби передачі h=10 год
За потужністю та обертами вибираємо двигун. Марка двигуна 4А132М4У3/1460 потужність Рдв=11кВт Частота обертання ведучого вала приводу 24;1=1460об/хв.
Дата добавления: 11.10.2012
|
1782. Курсовий проект - Конструкції одноповерхової промислової споруди та попередньонапруженого елементу | AutoCad
Вибір конструктивних елементів будівлі:
Колони крайнього ряду мають поперечний переріз прямокутний: над кранова частина b1xh1=600х500, підкранова b2xh2=800х500. Колони середнього ряду мають також прямокутний переріз: над кранова частина b3xh3=600х500, підкранова b4xh4=800х500. Відмітка підошви фундаменту d=-2.8 м. Відмітка верхнього обрізу фундаменту -0,150 м. Залізобетонні підкранові балки довжиною l=12 м и l=6 м. Висота підкранових балок hb=1400 мм i 800 мм. Матеріал стін стінові панелі. Район будівництва 2. Величина снігове навантаження < ] складає S0=1,0кПа,вітрове навантаження складає w0=0.38 кПа.
Дата добавления: 11.10.2012
|
1783. Заготовка кормов | Компас
Технологічний процес приготування кормів в тваринництві передбачає обов’язкову операцію змішування компонентів. Рівномірний розподіл складових частин кормосуміші для тварин – найважливіша умова їх використання. Ця операція набуває першорядне значення при годівлі тварин повнораціонними комбікормами, наприклад, при утриманні птиці на птахофабриці. Комбікорм для птиці необхідно збагачувати мікроелементами, вітамінами та біологічно-активними речовинами, кількість яких 6 – 12, а вага складає менше 0,01% (по масі).
Одним з можливих шляхів поліпшення процесу змішування може бути використання вібруючого контейнеру з круговою траєкторією коливань. При генеруванні амплітудних значень прискорень більше величини прискорення вільного падіння, завантажена маса володіє властивістю псевдотекучості і починає інтенсивно змішуватись. При завантаженні у віброконтейнер 150 – 200 кг комбікормів і 20 – 40 кг ударних тіл проходе одночасне перемішування і механічне здрібнення складових частин преміксу. Вологість компонентів комбікорму і його основних частин не повинна перевищувати стандартну (8 – 16%).
1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЦЕСІВ ЗМІШУВАННЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЇХ РОЗВИТКУ
1.1 Сутність, різновиди процесу змішування та напрями його інтенсифікації.
Перемішування – є процес приведення до тісної взаємодії різних мас продукції за рахунок підвищення контактуючої площі з метою отримання продукта необхідної консистенції, і підтримання останньої, або рівномірного розподілу домішок в основному об’ємі продукції.
За способом реалізації процесу розрізняють механічне, пневматичне та імпульсне перемішування.
Механічне перемішування реалізується за рахунок дії на продукцію обертальних робочих органів (лопатів, бил, резервуару тощо), перепускання продукта через сопла, дезінтегратори, дисмембратори, насоси та інші механічні перешкоди, переміщення продукції у спеціальних транспортних пристроях (шнекових, стрічкових, лопатевих).
Пневматичне перемішування або барботування здійснюється внаслідок переміщення під тиском через шар продукції газовидної маси (повітря або пару).
Імпульсне перемішування відбувається шляхом озвучування, виникнення електрогідравлічного ефекту, при дії вібраційного поля.
Механічне перемішування відзначається ефективністю та різноманітністю технологічного використання. Барботування характеризується простотою реалізації та порівняно невисокою енергоємністю процесу. При імпульсних способах перемішування, хоча і дещо підвищується енергоємність процесу, але значно скорочується його тривалість.
Тип технологічного обладнання визначається не тільки способом реалізації процесу, але і фізико-механічними властивостями продукції, що перемішується.
Змішувачі для сипучої продукції класифікуються на обертаючі та транспортуючі. До перших можна віднести барабанні та конічні змішувачі різних типів, змішувачі з обертаючими кубами. Серед транспортуючих змішувачів відзначаються стрічкові, лопатеві та шнекові.
Для перемішування мас рідкої продукції використовуються лопатеві, гвинтові та турбінні машини. Найбільш швидкохідні турбінні мішалки застосовуються для перемішування продукції як з малою, так і з великою в’язкістю (до 500 Пас), що мають осад з розмірами частинок до 25 мм. Гвинтові або пропелерні змішувачі за рахунок складної форми робочої поверхні відзначаються високою ефективністю при перемішуванні малов’язких рідин (до 6 Пас), що мають осад з розмірами частинок до 0,15 мм. Лопатеві машини характеризуються простотою конструкції, забезпечують ефективне перемішування у напрямі, що перпендикулярний площині лопатів (особливо, коли щільність частинок осаду велика, а в’язкість рідини незначна).
З метою перемішування пластичних мас використовуються машини, які можна класифікувати наступним чином:
за формою робочої камери: з вертикальним та горизонтальним резервуаром, з чашею,
за конструктивним виконанням: роторні, лопатеві, шнекові та вальцьові.
1.2 Особливості процесу змішування в апаратах періодичної та безперервної дії
В апаратах безперервної дії надходження компонентів на змішування та видача готової суміші відбувається безперервно. В окремих випадках компоненти надходять у змішувач дискретно. Якість приготованої у таких змішувачах композиції залежить не тільки від процесу змішування у змішувачі, але і від характеру живлення (дозування) компонентів. Практично не один постачальник не може забезпечити безперервне надходження матеріалу у строго заданій кількості в кожний момент часу. Відповідно, вже в момент надходження компонентів в змішувач завжди можливі відхилення у співвідношенні компонентів від норми, заданою регламентом на готову суміш. Ця обставина накладає на основну функцію змішувача (якісно змішувати компоненти, які надходять) додаткові умови – вирівнювання або “згладжування” флуктуацій постачальних потоків, яке забезпечує коливання співвідношення компонентів у готової суміші у заданих межах.
Будь-який безперервно діючий змішувач з вхідними та вихідними потоками, які часто називають сигналами, спрощено можна відобразити у вигляді умовної схеми (Рис. 1.1).
Рис.1.1 Схема змішувача безперервної дії.
На цій схемі за регулюючий параметр прийнято миттєве значення концентрації джерельного компоненту С(t)вх у вхідному потоці, а за вихідний параметр – миттєве значення концентрації джерельного компоненту С(t)вих у готовій суміші.
Приготування однорідних по змісту композицій з твердих сипучих або пастоподібних матеріалів змішуванням їх у змішувачах – широко застосований процес. Коло хімічних виробництв, у яких використовують цей процес, надзвичайно різноманітний.
В хімічному виробництві в основному використовують змішувачі періодичної дії. Це пояснюється тим, що, по-перше, при періодичному веденні процесу змішування можливо забезпечити точне співвідношення між компонентами суміші (їх завантажують у змішувач по вазі), а по-друге, при великій кількості компонентів їх дозування в змішувач безперервної дії незручно.
За механікою переносу речовини змішувачі періодичної дії можна поділити на циркулярні змішувачі, змішувачі об’ємного змішування, змішувачі дифузійного змішування. До циркулярних змішувачів відносять найбільш розповсюджені змішувачі порохоподібних та мілкозернистих матеріалів. Для цих змішувачів характерний рух (циркуляція) основного потоку змішуваємого матеріалу по замкненому контуру. З’єднання окремих зон робочого об’єму змішувача потоком матеріалу в циркуляційний контур може бути послідовним, паралельним чи складним (з рециркуляцією, байнасом і т.д.). Рух матеріалу через зони забезпечують або переміщувальний орган, або спеціальні транспортери. Зона дії перемішувального органу складає невелику частку загального робочого об’єму змішувача.
До найбільш розповсюджених у вітчизняній промисловості циркуляційних змішувачів слід віднести планетарно-шнековий та центробіжний лопасний.
Дата добавления: 15.10.2012
|
1784. Курсовий проект - Одноповерхова виробнича будівля з повним залізобетонним каркасом | AuitoCad
Завдання на проектування :
Для панелі використані слідуючи матеріали
- бетон важкого класу
с20/25 з коефіцієнтом умови роботи γm =1,1
- арматура A 300
ребра панелі армують стержневою арматурою класу А 300
полички панелі армують зварною стійкою із дроту ВР – І
Розрахункові дані по матеріалу
Для важкого бетону класу с20/25 з γm =1,1
- розрахунковий опір осьовому стисканню
fcd = 15 *1,1=16,5МПа = 1650Н/см
- розрахунковий опір осьовому розтяганню
fck = 1,1*1,0=1,1МПа = 110Н/см
Для стерньової арматури класу A300
- розрахунковий опір осьовому стисканню
ftс = 270МПа = 2700Н/см2
Визначення навантажень і зусиль
На плиту покриття діють слідуючи навантаження:
- вага покриття
- власна вага панелі покриття, яка складає 1595 кг
- вага снігу
Дата добавления: 20.10.2012
|
1785. Курсовий проект - Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимоги | Компас
Вступ
Задача 1 . Визначення допусків rладких циліндричних з'єднань
Задача 2. Визначення виконавчих розмірів та допусків rладких rраничних калібрів
Задача 3. Визначення допусків посадкових поверхонь для підшипників кочення
Задача 4. Розрахунок розмірноrо ланцюrа при забезпеченні точності вихідної ланки
Задача 5. Визначення допусків різьбовоrо з'єднання
Задача 6. Встановлення числових значень допусків з у бчастої передачі
Задача 7. Визначення допусків шліцевоrо з'єднання
Задача 8. Визначення допусків шпонковоrо з'єднання
Література
Задача №1
Визначення допусків гладких циліндричних з'єднань
Завдання Для трьох циліндричних з'єднань: з зазором, з натягом, по перехідній посадці треба:
1) визначити допуски розмірів отвору та валу;
2) зобразити схеми полів допусків отвору та валу;
3) проставити на рисунках з'єднання позначення посадок згідно з ЕСКД;
4) для перехідної посадки визначити найбільш імовірні величини зазорів і натягів та вирахувати відсоток з'єднань з натягом.
З'єднання з зазором
З'єднання 64 С9/h8 виконане в системі валу. Відхилення отвору 64 С9 за 9 квалітетом, валу 64h8 за 8 квалітетом.
З'єднання з натягом
З'єднання 64 P7/h6 виконане в системі отвору. Відхилення отвору 64 P7 за 7 квалітетом, валу 64 h6 за 6 квалітетом.
З'єднання по перехідній посадці
З'єднання 64К7/h6 виконане в системі отвору. Відхилення отвору 64K7 за 7 квалітетом, валу 64h6 за 6 квалітетом.
Задача №2
Визначення виконавчих розмірів та допусків гладких граничних калібрів.
Завдання Для гладкого циліндричного з'єднання з зазором:
- побувати схеми розташування полів допусків (з числовими значеннями відхилень) гладких граничних калібрів для контролю валу та отвору;
- виконати ескізи калібрів із зазначенням на них виконавчих розмірів робочих поверхонь, шорсткості та маркування.
Ширико використовується спосіб контролю відповідності розмірів виготовлених деталей вимогам креслення,встановленим при проектуванні виробу, граничними калібрами. При цьому способі контролю дійсні розміри деталі не визначають, а лише встановлюють, чи знаходяться вони в заданих межах або виходять із них.
Граничні калібри для контролю отворів виконують у вигляді пробок, для контролю валів - у вигляді скоб.
Визначаємо розміри калібрів-пробок для отвору діаметром D=64мм, із полем допуску С9.
Задача №3
Визначення допусків посадкових поверхонь для підшипника кочення
Завдання Для підшипника кочення, посадженого на суцільний вал:
1. визначити посадки внутрішнього й зовнішнього кілець;
2. побудувати розташування полів допусків;
3. зробити перевірку на наявність посадкового зазору за найбільшим натягом обраної посадки;
4. визначити виконавчі розміри посадкових поверхонь;
5. дати складальне креслення вузла.
З таблиці беремо вихідні дані для розрахунку.
Дано: Підшипник № 204, клас точності - 6 (за СТ СЕВ 774-77).
Радіальне навантаження F= 1700 Н;
Осьове навантаження відсутнє;
Навантаження: - внутрішнього кільця - місцеве;
- зовнішнього кільця - циркуляційне;
Навантаження з помірною вібрацією, перевантаження до 150%. Корпус чавунний, нероз'ємний.
Режим роботи: нормальний або важкий.
Задача №4
Розрахунок розмірного ланцюга при забезпеченні точності вихідної ланки
Завдання За заданим кресленням складальної одиниці (вузла) з номінальними розмірами поверхонь деталей, розміру та точності замикаючої ланки:
- скласти схему розмірного ланцюга з позначенням збільшуючих та зменшуючих ланок;
- визначити допуски складаючих розмірів.
Розрахунок виконати методом повної взаємозамінності та теоретико-ймовірним методом.
Задача №5 Визначення допусків різьбового з'єднання
Завдання За даним номінальним діаметром:
- побудувати схему розташування полів допусків болта та гайки;
- заповнити таблицю чисельних значень діаметрі, граничних відхилень та допусків різьби болта і гайки.
Отже, призначена посадка М95 3-4Н5H/8h.
За табл. "Довжини згвинчування" різьба припадає в групу N (нормальні). Крок дрібний Задаємося класом точності - середнім.
Він забезпечує міцність з'єднання, широко застосовується у різьбових з'єднаннях загального призначення.
Номінальні значення діаметрів та крок різьби:
d(D)= 95,000 (мм);
P= 3 (мм).
Задача №6. Встановлення числових значень допусків зубчастої передачі
Завдання: Для спряження пари зубчастих коліс:
- встановити числові значення контрольованих показників;
- виконати робоче креслення зубчастого колеса згідно з ЄСКД та ГОСТ 2.403-75.
При виконанні контрольного завдання норми степені й точності зубчастого колеса задані.0
Для спряження пари зубчастих коліс норми ступіней точності монтажу для досягнення якісної роботи необхідно забезпечити:
- кінематичну точність;
- плавність роботи;
- контакт зубців;
- бічний зазор.
Задача №7. Визначення допусків шліцевого з'єднання
Завдання: Для шліцевого прямобічного перерізу:
- визначити метод центрування, точність та характер сполучення;
- побудувати схему розташування полів допусків;
- виконати ескіз умовного позначення шліцевого валу, шліцевої втулки та шліцевого з'єднання з вказуванням геометричних розмірів, шорсткості поверхні та технічних вимог.
Задача №8. Визначення допусків шпонковоrо з'єднання
Завдання: Обрати тип шпонковоrо з'єднання та обrpунтувати йоrо. Для обраноrо типу шпонковоrо з'єднання:
- побудувати схеми розташування полів допусків для спряжених розмірів шпонки та пазів валу і втулки в масштабі;
- визначити найбільші та найменші зазори або натяrи в спряженнях;
- виконати ескіз валу зі шпонковою канавкою з урахуванням вимоr ЄCKД.
Номінальний розмір діаметру з'єднання становить 62 мм, щільний характер з'єднання. За таблицею «Поля допусків для різних сполучень шпонкових з'єднань» приймаємо посадку з'єднання шпонки з пазом валу P9/h9 та з пазом маточини - P9/h9 (щільнельне з'днання).
Дата добавления: 28.10.2012
|
© Rundex 1.2 |
